Я по саме горло застряла в проблемах,
Кожний ранок розпочинається з відчуття тривоги.
Я вчуся думати правильно, запам'ятовувати урок за уроком своє покликання,
Ні, ти в моєму житті не надовго посів головне місце.
Я не зізнаюсь, що ти мені подобаєшся,
Але напишу про тебе вірш.
Хоч мені й цікаво, що ти робиш у цей вечір,
Хоч і знаю де тебе побачу знову,
Я не дам тобі знак.
Ти – просто ще один вірш про любов.
Я відчула це з першого погляду,
Просила небеса про ще одну зустріч.
Так, доля подарувала мені останній шанс,
Але я не зуміла ним скористатись.
В цей вечір я шкодую, що не зробила перший крок,
Але колись більших страждань завдаватиме мрія, що залишились тільки мрією.
Хоч моє серце й палає від думок про тебе,
Хоч і стримую себе від нав'язливих думок,
Я не всміхнусь тобі.
Ти – просто ще один вірш про любов.
Хоч я починаю повертатись у стан депресій,
Хоч мені тяжко стриматись перед іншими,
Я мовчатиму.
Ти – просто ще один вірш про любов.