Землі більш ніде не знайдете такої,
Де хліб на полях, а в гаях солов’ї.
Тобі, моя земле, я зичу спокою,
Щоб мир панував у нас в кожній сім’ї.
Війну б закінчити, мечі всі у «ножни»,
А з лишніх мечів поробити плуги.
Для хліба нового прокласти борозни,
Землі, що втомилась, віддати борги.
А далі, а далі… хоч трішки спочинку,
Щоб Бог дав нам змогу ростити хліба.
Історії ми розпочнемо сторінку,
Де гордо здійметься нова булава!