Я досі не розумію , що ти зробила,
Моя таємна - Жінка Ніч.
Бо від тих вражень виросли крила,
Скажи, де беруться бадьорість та сила?
Бо бачу, що сили ти мої оновила.
Моя таємна - Жінка Ніч..
Бо твої чари діють і досі.
Серденько моє завжди, щось нового просить.
А чим ти мене, люба приворожила?
Можливо то чай кохання був , що ти мені тоді зробила?
Він був з поцілунками - шаленої ночі.
Коли я бажав бачити твої лагідні очі .
А твій чай кохання вгамував мою спрагу.
Можливо тоді я отримав - Наснагу.
Коли впаде ніч я з тобою спілкуюся,
Та кожним словом я твоїм милуюся...
Бо коли впаде ніч , вона ловить наш сон
Бо наші серця лише в унісон
Б'ються тихенько. Бо сни наші мрії,
Так розчинять у свіжих надіях
В надіях до кращих моментів - Життя
Та у наших стосунках - теплоти майбуття.
Бо є чай кохання , що вгамує спрагу!
Що надає і силу... Наснагу.
