***
Перша зелень.
Я стільки років намагалась марно
Знайти слова, щоб описати цю
Зелену свіжість, що у дні безхмарні
Напровесні вкриває землю всю.
Вона, як перша посмішка дитини,
Що до батьківських рук зробила крок,
Як гомін із гнізда, що лине,
Коли годує пташка діточок.
Ця свіжість – найдорожчий подарунок
Для серця, що узимку міцно спить,
Як перший, несміливий поцілунок –
Така солодка, незабутня мить…
Весняна ніжність для життя людського
Чистіша, ніж вода із джерела.
Душа з природою веде розмову –
Не треба слів, даремні всі слова…