De la musique avant toute chose.
P. Verlaine*
Понад білим пухом вишні,
Синьокрилий і легкий,
Б'ється, крутиться метелик,
Наче вогник палахкий.
Навкруги усе повітря
В струнах сонця золотих, –
Він же крилами тремкими
Дзвонить ледве-ледь на них.
Наче хвиля, ллється пісня, –
Тихий ясний гімн весні.
Чи не серце так співає,
Гімн навіює мені?
А чи не дзвінкий це вітер
В ніжних травах шепотить?
Може, очерет високий
Біля річки шелестить?
Не збагнуть того ніколи,
Не розвідать, не пізнать, –
Не дають подумать звуки,
Що летять, тремтять, дзвенять.
Пісня шириться і ллється,
Вільний, гідний в неї злет.
Але хто її почує?
Може, тільки сам поет.
* Музика перш за все.
П. Верлен (фр.)
Максім Багдановіч
Па-над белым пухам вішняў
De la musique avant toute chose.
P. Verlaine*
Па-над белым пухам вішняў,
Быццам сіні аганёк,
Б’ецца, ўецца шпаркі, лёгкі
Сінякрылы матылёк.
Навакол усё паветра
Ў струнах сонца залатых, –
Ён дрыжачымі крыламі
Звоніць ледзьве чутна ў іх.
І ліецца хваляй песьня, –
Ціхі, ясны гімн вясьне.
Ці ня сэрца напявае,
Навявае яго мне?
Ці ня вецер гэта звонкі
Ў тонкіх зёлках шапаціць?
Або мо сухі, высокі
Ля ракі чарот шуміць?
Не паняць таго ніколі,
Не разьведаць, не спазнаць:
Не даюць мне думаць зыкі,
Што ляцяць, дрыжаць, зьвіняць.
Песьня врецца і ліецца
На раздольны, вольны сьвет.
Але хто яе пачуе?
Можа, толькі сам паэт.
* Музыка перш за ўсё.
П. Вэрлен (фр.)
