Орди суміш й московитів,
Зрадників слов'янів,
За якийсь період часу,
З,явились росіяни.
Без історії на них,
Чекало фіаско.
Хто б з країн да провідних,
Вірив у цю казку.
Їх історія проста,
Степи та болото,
Русь була їхня мета,
Золоті ворота.
Провертати цю аферу,
Почали з крадіжки,
Літописам тих часів,
Притулив хтось ніжки.
Що не вкрали, те спалили,
Щось в Москві сховали,
А гробниці всі розрили,
Гірше ніж вандали.
Поховання всіх князів,
Гетьманів шукали,
Скільки вивезли возів,
Ой! Якби ми знали!
Волю крали в козаків,
А в народу віру,
З нас робили кріпаків,
Везли до Сибіру.
Тисячі повстань було,
Дух наш був незламний.
Сонце неньки не зійшло,
Вітер дув полярний.
Світова прийшла війна,
А з нею надії.
Та безбожна сатана,
Знову вкрала мрії.
Серп і молот! Ще вони,
В крові вмили прапор
Лозунг масам продали,
Що земля вся. даром.
Що народи є всі рівні,
Є один лиш батько,
Він знаходиться в Кремлі,
Не дай Бог хто рявкне.
Так і жили не тужили,
Їли пропоганду.
Хто не з'їв, того садили,
Не були це жарти.
Та брехня завжди наверх,
Як гівно спливає.
Пропоганда під кінець,
Не допомагає.
То ж ми з Вами стали вільні,
Тільки на папері,
"Старший брат" усі ці дні,
Срав під кожні двері.
Всіх політиків купляв,
Кагебістів в церкві,
У попів передягав,
Сажав всіх на бентлі.
Предків воля в нас в крові,
Закипіла знову,
Герої виросли нові,
Готові до бою.
Нам бабусею є Русь
Мати - Україна!
Доленосні дні ідуть,
Нам потрібні зміни.
Помаранчевий майдан,
Це була пристрілка,
Олігархів й кучманів,
Надломилась гілка.
Їхній корінь так уріс,
У серце країни,
Тут потрібен був дантист,
Бжоловод безсилий.
Нас в Європі впізнають,
Завдяки спорцменам,
Що корупцію куєм,
Вскрізь у різних сферах.
Та роки, минали, йшли,
Підростала молодь.
На Європу курс взяли,
А від влади холод.
Президентом став у нас,
Ставленик кремлівський,
Асоціації злякавсь,
І утік геть звідси.
Бо народ знов на майдан,
Вийшов не на жарти,
Тож опущений пахан,
Показав лиш п,яти.
У кремлі був інший план,
Зелені чоловічки,
Руський мір по областям,
Ставив нові мітки.
Референдум у Криму,
Під дулом автоматів,
Принесли руську весну,
В кожну нашу хату.
Зрадник президент утік,
Військо обікрали,
Зброю в руки взяв хто міг,
Неньку захищали.
Добровольці де змогли,
Стримали навалу,
Як реформи провести,
На банковій не знали.
Жадність, тупість і цинізм,
Нашої "еліти",
Розбудив в народу злість,
Підростали діти.
А війна все йшла, та йшла,
Героїв забули,
Іловайськ! Чия вина?
Пам'ятають люди.
Мінськ один, а потім два,
Шоколад у моді,
А кум путіна й братва,
За ніс всіх нас водять.
Партію цю "за життя",
Всі канали просять,
Бо труба в них не проста,
Носить гарні гроші.
Труба ржава, не корисна,
Так собі валялась,
А став Петя у руля,
То її хтось свиснув.
Він же з статусом своїм,
Знайшов і судами,
З держ реєстру перевів,
Тихо.,...без реклами.
Медом змазали її,
Стали липнуть бжоли,
Трутень Вітя на коні!
Все пішло в обшори.
Так і жили, воювали,
Вибори чекали.
Перший йшов слуга народу,
З фільмом, без реклами.
Родом він з Кривого рогу,
Починав з кварталу.
Не лишивши ані шансу,
Горе конкуренту,
Лиш прокинувшись він вранці,
Бачив іншу сцену.
Замість сцени він з трибуни,
Прочитав промову
Присягнув на вірність людям,
Дав повірить знову.
Поки рейтинг, ще не впав,
Розігнав він раду,
Нових слуг понабирав,
А вони теж крадуть.
Прийшли нові всі міністри,
Більшість із кварталу.
І під цими тріщать крісла,
Рейтинг падав й бали.
Один в полі ти не воїн,
Хоч й вмієш любити.
Україну все, ще доять,
Як не самовиті.
У реформ стала проблема,
Треба,щось робити,
На вустах усіх ця тема,
Як же їх зробити?
В кого рильця не в пушку,
Малий має досвід.
А позицію слабку,
Не сприймають зовсім.
Поки держимсь на плаву,
Тисне світ,Європа.
Пропозицію нову,
Везуть Шольц з Макроном.
Новий Мінськ,форма Штанмаєр,
Сильно давить Путин.
Підписати вимагає,
І про Крим забути.
Президент, хоч кажуть комик,
Путина розводить.
Має яйця він здорові,
І наставив роги.
Розізлили ми ту рухлядь,
Злоба затаїлась.
Почав військо своє рухать,
До батька дебіла.
Почали нам всі казати,
Що війна вже скоро.
Було б чим,ще воювати?
Воїнам від бога!
Помилки, за помилками,
В цьому винні самі.
Тридцять років вибирали,
Опинились в ямі.
Куди ділися ракети,
Літаки та танки?
Вже розроблені проекти?
Що! В кравчучки й санки?
Ярлик вішать на одного,
Це не справедливо,
Стать багатими раптово,
В нас не хватить сили.
Часу обмаль, лютий місяць,
Ранком,як фашисти,
Не дали поспати дітям,
Вторглися рашисти.
Ракет сотні прилетіло
Рухались колони,
Україна затремтіла,
Чути крики, стони.
В паніці народ прокинувсь,
Хто, куди тікати,
Дух козацький, ще не згинув,
Треба захищатись.
За три дні хотіли взяти,
І пройтись парадом.
Та коли їм наваляли,
Вже були не раді.
Втративши лице рашисти,
Орками ставали,
У селі, та в кожнім місті,
Вбивали, гвалтували.
Вже пів року йде війна,
Кращі з кращих гинуть,
За поребриком стіна,
Мізки й далі миють.
Що бандеровці в нас вскрізь,
Дітей розтинають,
А за мову руську в піч,
Живцем укидають.
Для холопів все прокатить,
Бандера і мова,
Це поки петух не клюне,
Або крякне Вова.
Тож тримаймось українці,
Що на них чекати,
Ми по Божій указівці,
Повинні перемагати.
Доленосна перемога,
На нас вже чекає,
Хоч не легка ця дорога,
Зате правду має!
Слава Україні! Героям Слава!
Смерть ворогам!
ID:
969350
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 26.12.2022 17:29:57
© дата внесення змiн: 26.12.2022 17:56:49
автор: Дядя Вова
Вкажіть причину вашої скарги
|
Тримаймось. 
