Поверніть мені мій 79-й
Коли цей світ був у рази простіший
Душа не була мов Ахіла п'яти
Ніхто не думав: 《завтра буде гірше》
Не проводили роки за екраном
Могли сказати щиро 《хай щастить》
Хвалька і покидька не плутали із паном
І вміли цінувати кожну мить.
Поверніть мені мій 79-й
Коли мораль не була пустим звуком
Землю освітлював місяць щербатий
Наші думки зривались в небо круком
Коли кохання підкорялось світу
І ми не мали права обирати,
Між любов'ю і правди заповітом
Нам залишалось пошепки страждали
Я злягу хвора найтяжчим недугом
Що зветься чистим відчаєм людським
Зігріюся з добра сплетеним кожухом
Та дихання моє буде важким
У сльозах втоплю забуті мари
Зрив по рахунку 4й може 5й
Нехай надія котиться за хмари
Бо не вернеться мій 79-й.
