Я поплачу на твоїй могилі
Хоч і тіла твого в ній немає;
Проте є такі цінні моменти й хвилі;
Що побачить лиш той, хто серцем це пам'ятає ..
Мені шкода тебе, це мабуть неймовірний біль
Коли роками блукаєш по сторінках історіі,
А кінцівка- пекуча сіль,
Що ти все забуваєш і кляксами креслиш свою ж траекторію.
Мої сльози омиють могилу твого забутого циферблату,
І кину на на неї нове непочате своє перо,
Я відкриватиму нові сюжети, нові кімнати,
А в нашій історії я виділила кольором лиш добро..
