Одного разу один багатий чоловік взяв свого сина в
подорож, з єдиною метою - показати хлопчикові, що означає жити без
багатства.
Кілька днів вони провели на фермі у дуже бідної сім"ї.
Після повернення додому, батько запитав сина, чи сподобалася йому поїздка.
"Сподобалася, батьку," - відповів хлопчик.
"Бачив, якими бідними можуть бути люди? " - запитав батько.
"О, так!" - була відповідь.
"І який висновок ти зробив із подорожі?"- знову запитав батько.
"Я бачив, що у нас один пес, а у них чотири. У нас басейн до середини
саду, а у них струмок, якому немає кінця. У нас у садку світять
заморські ліхтарі, а у них вночі сяють зірки. У нас тереса до
переднього двору, а у них простори до самого горизонту. У нас невелика
ділянка землі, на якій ми живемо, а у них безкраї поля, які не можна
окинути поглядом. Ми купуємо їжу, а вони вирощують її самі. У нас
навколо будинку стіни для захисту, а у них друзі." Батько хлопчика
онімів.
І тут син додав: "Я зрозумів, які ми насправді бідні. Ми забуваємо
про те, що маємо, і зосереджуємося на тому, чого у нас немає. Що для
одного - дешева річ, для іншого - цінний приз. Все залежить лише від
того,як ми дивимося на цей світ..."
Хочеться додати і своє, й народне:
* Не в багатстві щастя.
* Бідність - не порок.
* Багачева правда гірше брехні.
* Бійся багатого, як чорта рогатого.
* Багатство не робить мудрою людину.
* Буває всяк; буває так, буває й ніяк.
* Було багатство, та давно, як знову буде, то вже й нас не буде...
* Добре ім"я має більшу вартість, ніж велике багатство.
* І багатство не вічне.
* Хто доглядає свою ниву, матиме хліба доволі, а хто ледачкує, скоро збідніє.
* Ледачі руки приводять до вбогості, а роботящі - збагачують...
* Краще бідний та правдивий, ніж багатий та брехливий...
* Чи не дивина, що один у багатстві бідний, а інший у бідності багатий?
І дійсно, Валентино Григорівно, що "Все залежить лише від того, як ми дивимося на цей світ".
В житті буває часом із квасом, а часом з водою, часом радісно, а часом з бідою - все треба прийняти і достойно пережити.