На одинці з своїми думками
Віч на віч з своїми гріхами
Із розламаними навпіл світами
Десь у темряві я, а не з вами
Вчусь прощати і вчуся любити,
Знову творити і знову радіти,
Як стихії свої примирити,
Вірити, надіятись - жити...
Демони зваблюють, хтиві, думками
В серці ангели дзвенять молитвами
Все довкола вкривають тумани...
Зупиніться! Тут я між світами...
В сліпоті надіюсь прозріти
І побачити мить, щоб злетіти
Де той світ де всі ми як діти?
Я шукаю в собі Його світло.
