Без тебе скільки ж днів пройшло? були й солодкі і солоні. між нами смуток чи тепло під небом з’єднує долоні? а скільки тяжких перемог, щоб далі жити – над собою, і падав хрест ( то бачив бог) з плечей – так бігла за тобою примарних чорно-білих смуг було-було - життя ростило мене,ввібравши фарб навкруг, і , згодом я відчула силу - кохання зерна – проросли, став біль... натхнення трунком ти з серця кидав в мої сни, а я збирала поцілунки тепер найгірше вже пройшло, смішна закохана дурепа в собі перетравила зло - я врівноважена, дотепна і серед дивного розмаю мені ти подарунок знов? я келих істини тримаю гіркий … ото така любов ©Олена Зінченко 15.12.2016 -10.06.2021
ID: 916412 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 10.06.2021 17:13:33 © дата внесення змiн: 10.06.2021 17:15:28 автор: Zinthenko Olena
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie