Лижі, посмішка, курорт
Як добре, що така щаслива
Я теж,.посміхаюсь
Радію і каюсь,
Що теж так не зміг
Радію й не знаю
Чого ж насправді чекаю?!
Хочу довго прожити, чи завтра ж померти
Щось за собою лишити, чи просто все стерти
Де міра, де ціна мого життя?
Пролита кров, своя,.чужа?
Кожна смерть нова стіна,
і знову помста, помста і війна
І тільки в тишині зростають сумніви нові
Та хіба ж по-іншому можливо?
Краще зустрітись в обличчя,
ніж підставити спину
