Дотягнути б до вічності ( споловинена, недопита, як кава. . )
Споловинена, недопита, як кава,
Замордована гола душа
Не для тих танцювала яскраво,
Розливалась вином із ковша...
Заблукала у стерні стрілах-
Ноги змучила. Тіло скручене
Люди лиш лихослів'ям стріли:
Не в твій бік їх антени накручені...
Ти до них із роздертим тілом,
Розказати, що гублять душу,
А вони своїм словом і ділом
Ділять землю сльозами здушену...
Обгоріле обличчя, обвуглені думи-
День за днем наближаєм мету.
Так спинімось на мить і подумаймо:
Чи не вийдемо ми за межу???
(с) Іванна Хоменко (Мельник)