Побажання Верещук.
В країні йде війна, потрібно нам молиться,
Та і надіятись на тих, кому в окопах ще сидиться...
От і вони, Герої, хто нас захищає,
Надію мають, що і їх біда велика оминає .
Адже в часи війни, за командиром військо йде,
І полководець, в бій його веде....
Такий, хто має досвід, військовий чин, козацький чуб,
А не якась там баба - Верещук...
Послухай, жіночко, під паросолькою продовжуй десь літати,
Не лізь туди, де не второпаєш та і не зможеш те “підняти”.
Уже є Главковерх, особа досить недолуга,
Ти ж хочеш бути першою, все рівно будеш друга.
Не переймайся не “своїм”, ти чоловікові вари борщі,
Бо і з за витівок твоїх, ми скоро будем їсти "ЩІ"...
Отож, якщо ти дійсно є “слуга”, то вгомонись,
А “лишнього набралась ", то ляж, поспи й проспись.
В. Небайдужий.
М. Київ.
2021.
Моє бачення, щодо бажання Ірини Верещук, очолити МО України.