Середина жовтня, листопад,
На зміну прийде грудень.
Мама перевірить, чи є шарф на грудях.
Намотає тісно на пальто хустину,
Я давно доросла, та мала дитина.
Її дитина,
Та сама хвороблива.
Забуваю парасолю,
Коли сильні зливи,
А далі сиджу вдома
Через нежить, кашель,
Сотні раз подумки:
«Слухатись би краще
Її порад».
В вікні похмурий день,
А по шибках град
Все чути…
Ці життєві сторінки вже час
Перегорнути,
Та ніколи мені не забути
Шибки, кашель, град
І сотня маминих порад,
Які лиш з часом можливо збагнути.
