Кричала криком,
Не корилась злу,
Коли до тебе
Ворог сунув пащу.
Твій голос кликав
І тривожив слух,
Давив під ребра –
Та, на жаль, здаля ще.
Нарешті, квітнеш,
Бо свідомі ми.
Ллєш, солов’їна,
Майже в кожній хаті.
Вивчаймо рідне –
Й будемо Людьми.
І доньці з сином
Передаймо святість.
Букет мелодій
В місті та в селі,
В буденних справах –
Сло́ва колорити.
Журитись годі!
І без зайвих слів
Умить яскраву
Пісню не спинити!
Собі на носі
Чітко зарубай:
В словах народних -
Сила мами й тата.
Чужого досить!
Сором і ганьба.
Вже ліпше в рот нам
Всім води набрати!
У калиновій
Власний родовід
Всі розпишімо –
світ тепер нещадний.
Бо в ріднім слові
Спогади живі.
Хай за плечима
Будуть у нащадків.
Візьму підручник –
Правильне, без плям,
Вкраїнське слово
Грає без упину.
І милозвуччя
Йде від А до Я.
Вивчай же мову,
Рідна Україно!
Чудова поезія! Тож прославляймо мову українську!
Візьму підручник –
Правильне, без плям,
Вкраїнське слово
Грає без упину.
І милозвуччя
Йде від А до Я.
Вивчай же мову,
Рідна Україно!
Ой, багато ще треба часу, щоб побороти всі наслідки російської навали на мову... 
Тож прославляймо мову українську! 
