|
Знаєш,за що я не люблю мегаполіс?
І цей дим, що виїдає легені кашлем?
І цих покидьків на іномарках, які колесами вбивають бездомних тварин? Жінок, що яскраво фарбують губи й, одягнувшись, всеодно залишаються голі? Цих псевдо чоловіків-інвалідів, які через брак адекватності та, можлтво утраченої уваги, від такиж же пофігістів батьків.. Розпускають свої руки до всього, до слабших, до щирих добрих людей, та дісно порядних та наївних дівчаток, перестрічаючи їх пізно ввечері. З метою задовільнити свої хворі виношені часом і злобою на весь світ потреби. І дешеві, гнилі мандарини від меценатів для сиріт в дитячих будинках?І цю рвотну, проплачену , "духовну" сирість...І ці зіпсовані, без терміну придатності людські маси?І ці безнадійні, жорстокі, самотні повні алкоголю та інших відходів у венах поламаних темних вулиць... І ці яскраві промені, що б’ють нокаутом у вічі на лікарняному ліжку....Думки в голові нестерпні, стомлені, забуті і грішні, що викинутись з неї ладні і порохом розсипатись за вітром... І цю солону воду з повік, яку я рукавом вкотре витираю батькам...хустинки ж сушаться на ржавій, уже посоченій такою водою батареї..
За свою безпорадність.
Однак...є, є і особи інші..я не можу іх віднести до касти людей... "людина" - це вже, спорчене, противне створіння..
Є інші...це вже не люди..це вища ланка осіб, які розуміють і діють, не споганюючи навколишнє на свому шляху...вони вміють думати, що в даний час є рідкістю, знають, що таке розуміння, щирість, відданість і більше того, не тільки знають, а постійно користуються цими вміннями...цими цінностями....
Однак, їх мізер...мізер, який протистоїть масі...темній масі оточення, несвідомості і антиморалі..
Їх є незліченна кількість
ID:
938955
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 01.02.2022 23:38:50
© дата внесення змiн: 01.02.2022 23:38:50
автор: Записи Егоїста
Вкажіть причину вашої скарги
|
