Моя люба дівчинко,
Як ти там?
Розкажи про свій день та вечір.
Я ходжу тут, вічно вже ніби сам,
І шукаю від себе втечі.
Моя пташко зранена, прилітай,
Я чекаю, чуєш насправді,
Я не знав що ти мій єдиний рай,
Доки час не став на заваді .
Доки всі кілометри і всі шляхи
Проклинали вдвох серед ночі,
Доки стали життям ці нічні дзвінки
І твоє " я до тебе хочу".
Моя ніжна, знаєш непевність б'є,
І самотність так підступає,
Ти повторюєш знову, що в мене є
І що разом все подолаєм.
Знову пишеш мені ті свої вірші,
Я читаю про що ти мрієш,
Я читаю про що ти мені мовчиш
І малюю спільні надії.
Моя чуйна, зараз важко обом ,
Знаєш я зненавидів війни,
Вчора згадував зустріч у мене вдома
Несміливі твої обійми.
Час летить і доля не спинить плин,
Ми колись забудемо лютий,
Я віддав би все, що б тепер почути,
"Я виходжу, буду за п'ять хвилин"
