Прокинувшись, почула дивні звуки,
Мене обіймали чужі руки…
Я не знала хто це і чого хоче…
Крізь страх почула, як він шепоче:
«Веди себя тихо и я не обижу!
А ты красивая вижу».
Я не хотіла нічого чути…
Як хочеться на самоті побути!
Мене охопила паніка,
Як тоді, коли дивилася «Титаніка».
Стараюсь відволіктись від думок,
Аж раптом чую «цок».
Я зраділа, думала мама нарешті прийшла,
Але побачила лише людину, що мати непритомну принесла.
Той, хто ввійшов був дуже дивний.
На вигляд такий спортивний,
Але помітила, що у формі був…
Зненацька підійшов він до мене й тому іншому кивнув…
Мене трогали незнайомі руки…
Знову почула дивні звуки.
То отямилась мама…
Дістав зброю один,
Вистрелив… здавалося, це тривало кілька годин.
Побачила я вперше так багато крові,
Забруднилися мамині подушки шовкові...
На обличчі тихо покотилася сльоза,
А на вулиці почала́сь гроза.
Він закрив мені рота,
Ніби я якась істота.
Інший став позаду,
Де б взяти пораду?
Решта все як у тумані,
Я як у жорстокому романі….
2.04.2022
