Більше атмосфери на ютуб каналі: https://youtu.be/LvzGNoGrQ9k
Вони вважали, що мрія то літак.
І невтямки рабам і ватникам булося,
І все гадали вони, що, і де не так?
Чому позбути мрії не вдалося
Народ, якого мрію розбомбили -
Металолому шістсот сорок тон лежить.
Для зламу духу росіяни все зробили,
Але козак продовжує із посмішкою жить.
Не розуміють мізки спорожнілі,
Без мавзолея як на світі існувати,
Бо звикли кланятись металу й тілу,
Своїм теплом вождів мертвецьких зігрівати.
Тулити губи до холодних плит,
З колін-вставальна композиція.
З дитячих літ найменший московит
Царем пройнятий, це їхня традиція.
І зовсім не дивитись, що на дворі,
Чому руїна і працює все не так.
Йому би волю, знищив би і зорі,
Що вже казати про будинок чи літак.
Та українці вельми дужі перці!
Така от нація для всіх чудна,
Бо мрія не в металі - в серці,
Адже літак - це просто похідна...
