З трудом до голови думки доходять наші
Лиш прірва, із війною розрива у нас життя
Тяжка хвилина на душі, ми назавжди інакші
Немає нас старих, немає більше вороття
Тримаємось з останніх сил за думки, цілі
Але ми розуміємо пройшло усе і повернуть
Не в змозі те, що зберегти хотілося не в силі
Потрібно йти вперед сміливо щоб не згаснуть
Так важко нам зібратися до кучі і триматись
Не опускати руки коли тяжко крокувати
І хочеться перепочить, щоб знов зібратись
Бо тільки перемога над собою дасть поспати
Ми намагаємось тримати рядом дорогих
Щоб впевнено приймати рішення куди іти
Лягаєм спати, бачим каплі сліз вологих
Що на очах дітей зібрались від скорботи
Підтримка так потрібна в ці тяжкі хвилини
Тепло в словах, тепло у серці і тепло душі
Так хочеться нам відійти від зла буденщини
Бо часто біль не відчував хто, - так байдужі
Бажання в нас кипить так сильно помсти
За те що відібрати хочуть силою життя
В житті з війною знов розведені мости
А нас всіх переповнюють жалоби почуття
Так важко, але ми разом подолаємо війну
Повернемо усе, що втратили за дні розрухи
Обіймемо здорову і живу свою усю родину
Відчуєм в серці, на душі нестримні вибухи
22.04.2022 (Яресько Я.М).
