Я мовчу! Завжди, по праву,
Голос мій звучить у чиїхсь вустах!
Я сильніш за всіх!
І тим же самим - я слабка!
Це мій великий гріх...
Коли ж Ви навчи́тесь вірити і жити?!
Досить цьому світу вже мене ділить!
Розтоптати, а потім жаліти...
По скоєному сльози гіркі лить!
Я сліпа, глуха, німа, але при тямі!
І життя те тягнеться вже крізь віки!
Ви ж Країною колись мене назвали!
Українські мова, саблі і вінки...
Так, я Мама кожному, хто в мо́їй стороні
Кожному, хто обік йде пліч-о-пліч
Ваші сльози - жива рана, навіть на броні!
Досить існувати серед протиріч!
Зміни починати треба кожному із себе,
Я за все життя ще не побачила щасливого кінця!
Все чекаю коли пригорнусь до Тебе,
Моє Українське ріднеє дитя...
Я – Країна! Та навряд чи...
Мене слухає хоч хтось всерйоз...
Голос мій приглушений громадою,
Тільки із Землі часами чути швидкий пульс...
Перестаньте, досить...
Я втомилась плакати крізь час!
Я – Країна...
Але цього дуже мало...
Коли рани кровоточать в про Тютюнник
Я мовчу! Завжди, по праву,
Голос мій звучить у чиїхсь вустах!
Я сильніш за всіх!
І тим же самим - я слабка!
Це мій великий гріх...
Коли ж Ви навчи́тесь вірити і жити?!
Досить цьому світу вже мене ділить!
Розтоптати, а потім жаліти...
По скоєному сльози гіркі лить!
Я сліпа, глуха, німа, але при тямі!
І життя те тягнеться вже крізь віки!
Ви ж Країною колись мене назвали!
Українські мова, саблі і вінки...
Так, я Мама кожному, хто в мо́їй стороні
Кожному, хто обік йде пліч-о-пліч
Ваші сльози - жива рана, навіть на броні!
Досить існувати серед протиріч!
Зміни починати треба кожному із себе,
Я за все життя ще не побачила щасливого кінця!
Все чекаю коли пригорнусь до Тебе,
Моє Українське ріднеє дитя...
Я – Країна! Та навряд чи...
Мене слухає хоч хтось всерйоз...
Голос мій приглушений громадою,
Тільки із Землі часами чути швидкий пульс...
Перестаньте, досить...
Я втомилась плакати крізь час!
Я – Країна...
Але цього дуже мало...
Коли рани кровоточать в профіль, і в анфас.
2019
