|
...Спохмурніли думки,затужила душа--
Захопили в полон вітровії...
В серці,мабуть,гроза,буря там не вщуха,
Плаче серце,та сльози -- сухії...
Що ж це в нас за пора--уже скоро жнива,
Літо красне,жадане на дворі,
Та на серці журба,бо в країні біда-
Нема спокою,миру і долі...
Відчуває душа біль,що край спопеля
І немає кінця цій недолі...
Чия в світі вина,що дорога гірка,
І кривава, і довга до волі?..
Косить,косить війна українські серця--
Такі щирі, палкі і натхненні...
Цвіт землі,що зацвів,та в горнилі згорів--
Будьте ж винні у цім непрощенні...
Сколихнулась земля,стрепенулась душа--
Скільки їх не вернулось додому:
Молоденьких синів,татусів чи батьків
Полягло в тому краї душному...
Хлопці,наче сонця,що віддали серця
На вівтар батьківщини і волі...
У донецьких степах зупинився їх шлях,
Де і стали навіки Герої...
Горе, лихо, журба матерів не лиша,
Молодесенькі плачуть удови...
І сирітки малі...та вже очі в журбі-
Така плата за зняті окови...
Україна в журбі, люди інші, не ті,
Бо не бачать щасливого завтра...
Та найбільші жалі мають ті матері,
Що їх серце згоріло,мов ватра...
Не повернеться син,може,був він один--
Материна надія й опора...
Як знайти зміст в житті,коли йдуть молоді,
Чом ти доле така є сувора?..
Пам,ятаймо ж усіх,і спочилих й живих,
Хто собою прикрив нас із вами,
Хто у серці своїм чув стривожений дзвін
І схрестився в бою з ворогами...
Хто донині стоїть,вірить і не тремтить,
Хоч буває і страшно до болю...
Тих, для кого земля українська -- свята,
І її захищає собою...
ID:
948684
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 24.05.2022 23:16:22
© дата внесення змiн: 24.05.2022 23:20:45
автор: Зінаїда Супрович
Вкажіть причину вашої скарги
|
