_Цвітуть нарциси
В саду уздовж доріжки,
Ставши у рядок.
Чекання марне того,
Кого не знає серце.
.
Дорога долі
Прокладена крізь серце.
Коні вороні
Летять крізь бурі й грози
В недовідому далеч.
.
Спадає сонце
Й помалу гасне обрій.
Вечір… Далі ніч.
І до самого ранку
Чекаєш сходу сонця.
.
Цілий рік весна
Продовжується в грудях.
Життя не стліло.
Вертаюся де зельно,
Сонячно було душі.
.
Страшиться серце:
Сон неживий наснився.
Мову одняло.
Намарне сподівання
На щедрість самострати.
.
І ось рабиня,
Потрапивши у рабство
Сама до себе.
В спогадах, мов в чагарях
Безвихідно блукаю.
.
Не жалій себе.
За сімома замками
Тугу заховай.
Хто ти єси, згадай но,
Та що у світі значиш.
