1 6 2 ⠀⠀ Пісні
⠀
Ви, знали, вмерло що услід Наталці?
Тієї - із аптеки фармацевтки,
Що з пекінесом часто скрізь гуляла
Та булочки на всі свята пекла.
І чоловік, і старший син зостався,
Та вмерли геть усі її рецепти,
Бо звісно їх вона не записала
Спочатку. А пізніше не змогла...
⠀
Від неї густо поспіви лунали,
Але вони з Наталкою скінчились.
Слова лишились, музика ще грала,
Та сума не рівняється часткам.
Її там, майже першою впізнали,
На вигляд - як жива, лише втомилась.
Мов іскорка якась в цей світ вертала,
Та не вдалось спасіння лікарям.
⠀
Так і лежала біля каруселі,
Наталка-фармацевтка у руїні,
Близ шиї пекінес з вічми сумними,
Не скімлив, а вдихав лиш тяжко пил.
Син з чоловіком сіли невеселі
Близ голови та ніг. Схрестились тіні,
І нібито усілася між ними
Наталчина душа цілком без сил.
⠀
Наталчин гук: "Сніданок - за хвилину",
Наталчин жах: "Не лізь - укусить!",
Наталчина любов: "Ех ви, вродливці,
Зістарюсь - з вами каші не зварю".
Для батька чай та динозаври сину,
А менший за кордоном - ще не в курсі,
Не хтів сперш їздити по "заграниці",
Та бабця всім сказала: "Вговорю".
⠀
Все це багато коштує мільйонів,
Сто десять тисяч та іще проценти,
Великих асигнацій перевалка -
Не лікувати рак, чи злет на Марс,
А - знищити Наталці квіт півоній,
Спалити всі її смачні рецепти
Та розірвати світ з ім'ям Наталка,
Планету Іра, Астероїд Макс!
⠀
Щоб син і чоловік були печальні,
Де старший син із гірки покотився,
Де пив молодший воду із калюжі,
Отой, якого бабця увезла.
Щоб розстелився ті́ней хрест безжально,
В повітрі смак гіркий, глухий розлився,
Лишились: музика, слова потужні,
Але ж пісні Наталка унесла...
⠀
Авторка Alja Khajtlina
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀
ОРИГІНАЛ
Вы знаете, что умерло с Наташей?
С Наташей, из аптеки фармацевткой,
Которая гуляла с пекинесом
И булочки на праздники пекла?
Остался муж и сын остался старший,
Но умерли Наташины рецепты,
Она, конечно, их не записала
Сначала. А потом уж не смогла.
Ещё Наташа очень много пела,
И песни тоже умерли с Наташей.
Слова остались, музыка осталась,
Но сумма не тождествена кускам.
Её нашли почти что самой первой
На вид живой, как будто бы уставшей,
Как будто бы она почти что встала,
Но не смогла подняться из песка.
Так и лежала возле карусели,
Наташа, фармацевтка из аптеки,
А пекинес сидел у самой шеи,
Но не скулил, а тяжело дышал.
Сын с мужем подошли и тоже сели
У головы и ног. Скрестились тени,
И будто бы уселась между ними
Усталая Наташина душа.
Наташины слова: "Вам что на завтрак?"
Наташин страх: "Не лезь туда, укусит"
Наташина любовь: "Эх вы, красавцы,
Состарюсь, с вами каши не сварить".
Для мужа чай, для сына динозавры,
А младший далеко, ещё не в курсе,
Он с бабушками в первый день уехал,
Они смогли её уговорить.
Всё это стоит уйму миллионов,
Сто десять тысяч и ещё проценты
Ужасно много толстых мягких денег -
Не рак лечить, не полететь на Марс,
А погубить Наташины пионы,
Сжечь вкусные Наташины рецепты,
Чтоб разорвать вселенную Наташа,
Планету Ира, астероид Макс.
Чтоб муж и сын сидели на площадке
Здесь старший сын когда-то падал с горки
Здесь младший сын когда-то пил из лужи,
Но он уехал, бабушка спасла.
Чтоб крест теней ложился беспощадно,
Чтоб воздух был на вкус глухой и горький.
Слова остались, музыка осталась,
А песен нет. Наташа унесла.
ID:
967506
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 05.12.2022 14:55:14
© дата внесення змiн: 05.12.2022 14:55:14
автор: Юрій Шибинський
Вкажіть причину вашої скарги
|
