Скажи чому душа з тобою в парі?
Я наодинці та зі мною поруч ти,
Я не пізнала ще достатньо ці світи,
Та вмію слухати всі серденька удари.
Й наповну звук в навушниках лунає,
Нехай той шепіт тіла трішки помовчить,
Від слів знайомих воно під баси тремтить,
І що до ранку це забути треба - знає.
І забуває, час лікує - ненадовго,
Допоки думка не відтворить образ твій,
Такий далекий та близький - людина мрій,
Ніколи крок не ступить до мого порогу.
Лише душа навічно поєднала сутність,
Могла б забути - незабутнє ж на віки,
Це дуже дивно, невідомо, але круто,
Й таке буває у наші роки.
