⠀
Розбуди мене від цього ось кошмару,
Бо десятий місяць сну нема,
Сльози душать, груди паляться від жару,
Від безвиході душа - німа.
⠀⠀
Силу вірити у диво загубила,
Їй услід надія зникла вмить,
Де життєва суть ще вчора духмяніла,
Відтепер лиш пустота чорнить.
⠀
Де земля вишневим снігом квітувала,
В попіл нині вкутана вона.
Там зерно брехні в нас рясно засівала
Істини російської весна.
⠀
Я відтоді, ніби свічка, вигораю,
В озерця́х зі сліз щодня тону.
Висмикни мене з кошмару – я благаю,
Бо десятий місяць – не до сну!
⠀
Автор Олександр Дубовський
Переклад Yurii Shybynskyi
⠀
ОРИГІНАЛ
Разбуди меня от этого кошмара —
Мне десятый месяц не до сна:
Слëзы душат, грудь печёт пожаром,
И от безысходности душа
Силу верить в чудо потеряла,
Без неё надежда умерла.
Там, где жизнь ещё вчера благоухала,
Нынче только чёрная дыра.
Где покой и мир торжествовали,
До золы сожжëная земля —
Здесь свою нужду весна справляла,
Русской справедливости весна.
Я овечек по ночам считать устала,
Красной сеткой от бессонницы глаза...
Разбуди меня от этого кошмара.
Мне десятый месяц не до сна!
