Звернувся мій друг із цікавим питанням,
Чи можу, я щось написати спонтанно?
" -Я можу, за тебе, за себе, подругу,
І навіть молебен і знімлю напругу..."
" -Молебен мені не потрібен наразі,
Бо зараз, нажаль, я не в кращім екстазі."
"-Вже настрій з'явився, ти лиш посміхнись
Натхнення прийде, за розум берись.
Ти завжди в своєму репертуарі
Пройдися вранці по тротуарі.
І подивися на ліхтарі
І зникнуть думки усі старі...
Чому ліхтарі? Бо вони старі.
І дивляться зверху на нас згори.
Стоять в пилюці, працюють вночі.
Вони весь час наче глядачі.
А скільки історій, розбитих ламп,
І напис"Кохаю", розпис і штамп.
Когось врятував можливо ліхтар,
Того, хто спробував винний нектар"
" -Репертуар у мене різний,
Бува сумний, та зазвичай комічний,
Тому тут ліхтарі вже не доречні,
Бо зранку, я піду в кіоск аптечний.
Бува це в тебе все циклічно,
Вірші виходять не комічні,
А під ліхтарем тебе чекати,
Краще піду я у ліжко спати.
Але проблема лиш одна
В країні коїться війна..."
