Поетесі Ользі Седаковій
присвячую
1
Носій генія — вічний, бо співпрацює насправді з вічністю, настроює звуками небесної гармонії кожну душу, струни душі.
Тексти на вічність. Це — Ліна Костенко, це — Клим-драматург, це — Ігор Шевчук, інші. «Єсть геній — і народ, сміття між ними». (Поема дев’ята «Слово Ігоря»). Насамкінець, тут — носій генія: «геній» — поетичне скорочення.
Платять вони за цим рахунком. Вільні в Христі! Неприборкані, — світ їх ловив, але не спіймав... Богоматір з ними явно, або скритно, сховано...
В Росії нема носіїв, так стверджує поетеса Ольга Седакова щодо нинішніх поетів-класиків.
Ольга Седакова вочевидь повинна сказати — чи з генієм поетеса Седакова. Жодна людина не може знати й сказати за іншу людину: суть геній є?
«Якщо ти зі Святим Духом — як цього не знаєш?» (ап.Павло). Христос знає — і може створити (носієві — генія).
Бог — єдине Джерело створіння! Але ти спробуй, не дай Боже, сказати або назвати щось неправдиво...
Якщо ти з генієм, то не можеш не знати про це... Не скажеш неправди!
Думка, що додумана до найбільших глибин, «до кінця», приводить неминуче до Бога — в серце-храм!
Тільки любов є суть генія. «На глибині нема суперечностей!..» (Ольга Седакова).
Справді, носії геніїв Христових не сперечаються: не сперечаються в глибині їхні генії!
Одна любов — храм генія, душа його: вхід до Бога.
До чого я підводжу?
Богоматір жде. Зі входу до Бога, як все, що від Бога,— тихо ввійде нова Христова культура: геніально-церковна.
Сице: церквокультура.
2
Шукаючі «екології духовності» нині — діти 45-річні, такі наївні , бо сильно втекли від Христа, лукаво щасні... в головах:
обдурюються природною магією, інтелектом земним... комунізмом.
Ні високий розум, ні уява,
ні разом вони взяті —
не утворюють генія.
Геній без серця — річ неможлива.
Любов! Любов! — ось душа генія.- І.Ш.
Геній — любов! геній і зла дія несумісні,
бо зло — відсутність любові;
от всі у кусках, не в збірному дзеркалі — простому зціленому дзеркалі Божого серця з любов’ю духу. Природний талант — агресивний:
бо він без повноти.
Христовому генію однаково непотрібні викривлення і ліві, і праві, в головах,
він не приймає їхніх вироджень (уродств).
Геній і ерудованість самовільна (тобто злочинство) — несумісні...
«О сколько нам мгновений чудных готовит просвещенья дух!..» — подібне бачить подібного, велике — великого, мале — малого.
Геній і статевість магічна — несумісні. Проте зараз все зворушливо недолуге, як духовна позиція Гете у 80 років, з його убивчістю надалі...
* * *
Поетесі Ользі Седаковій присвячується
Геній простий як двері —
до Бога!
як щедрість — на щедрість:
йдуть як різдвяний щедрик
двері відкрить —
і все із нічого
Все — із — нічого...
Тут є зерно, там —
пустота за порогом!
Серця прозорість — й прозорі.
Розсуви із штор
і зашторень —
і дивляться зорі!
Щедро
(Какое чистое правильное слово в конце! Там место только ему. И никакому другому.— Іван Лужин.).
(24.10.2011)
3
Наймісткіший і життєстверджуючий жест Клима — весь континіум вкладено. Тож — будь-кому зрозуміло, що Климу прийдуть труднощі з Богом.
Але тут є тисяча мудростей і висловів Григорія Сковороди і — іже з ним.
Яка твердість основ і таїн звершень, щоб проволочитись крізь жерло-берло-мерло-окерло... труднощів — заради кого любиш: Христа.
Це дійсно, що уму не досяжно! Тим — дійсне є. Амінь. (Живі, кажіть: амінь).
Душороздиральною і зцілюючою є поезія самобутніх поетів, коли весь світ стає несамобутнім!..
Черви-оболонки пусті без ядер, самі про себе так мовлять,
та й лінюхи, і безвільні — нічого не роблять з собою.
Старого вже нема,
а нового ще нема;
як Бог напуває! Ковтайте гіркі хвилі, вони вам на користь!
Хай прославиться Бог.
Живіть і дрижіть!
Дрижіть; ще бо є троє-семеро носіїв з небес культури!
Що ми друкуєм конкретного дня — потрібно Спасу
і навіть щодо євреїв: задля живих, неживих, на небі і на землі, в цьому віці і в недалеких! — вас я розширюю, щоб ви могли бути натякненими і подумать за Христа-Боголюдину щось хоча б велике!
Христос все вияснює в свій час.
Як ковток повітря птахові, якого притримують під водою, — стають Христос і поезія!!
Клим зігнув би вас в баранячий ріг; навіть, не старався б довго, ви його не бачили в ділі.
Одноденні люди — те, що завтра ще може бути і статись — не хочете взнавати («нецікаво жить буде»).
А нам, виведеним багатьма десятиліттями в передній план со-держання смислу, цікаво бачить скучные рожи?
бачачи на десятки років вперед,
їм,
Ліні Василівні і Володимирові Клименку —
гибель-жур ніякий — привласнений вами —
як витримувати великими серцями? Ви з серцями малими, а як їм з великими серцями бути?!
Великі серця — від ваших тлінних революцій — що витримують?? Совість є?.. бовкуни...
Дрижіть — є справжня культура! а вам може бути досить приматів-імператорів.
«Красива жінка», — каже про Ліну Василівну Клим.
Значить — зувсебіч і Божественно вона така і є, Красива Жінка! Відпочиньте...
Чи без Богородиці щось ми могли б?
У внутрішніх глибинних серцях ми поєднані в Ній любов’ю... Ми сюди прислані, а з’єднані в Христі і Ній суттю, нею й не рушали з місця. Бо що? Якимось палаючим сволоком (Україна горить!) стукне по Ліненій голові —
і зразу — чи то серцем любить? не захолодивсь?? Любить!!
В Божій Матері єднання — любов! Розжарюємся!
В критичні роки тримайтесь Христа і народу,
в нього є серце, а кучеряві думочки інтелігенції і керівництв, як і самі вони, гинуть...
Нема становища, в якім людина могла б втратити надію, якщо в неї любляче серце.
Серця чесних хлібодарів знають це.
4
Вірю, що з небуття Бог-Авва воздвигне чудо-музикального титана:
що він порозкидає боягузів і всіх тих багатеньких-облізлих,
бо нема розумніших, точніше земномудріших, за євреїв, і нема музикальніших за євреїв. Він прославить Бога і в творах спасуться вони,
світлі сили життя... Я сказав.
Вже тепер на моїх очах Бог творить символо-будучніші, зціленіші (чи досконаліші) образо-твори з тих, що Її і моїми є, — на стиках сусідніх ареалів творчих.
Приклад: російський переклад драматичної поеми «Царь духа», надалі — Христове майбутнішо-якісне творення. Академічно про моє і про сусідньо-зцілене сухо не сказати, бо воно не сухе, а живе —
лиш музика, образна пластика є розвиток зеленого дерева, з коренем у вічності, збірному символі-образі.
Прокиньтесь, щасливці удачі, пластичні співці Богу!
2011 р.
(З книги "Повернути Ріку", 2016, Київ)
ID:
974607
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 22.02.2023 10:24:34
© дата внесення змiн: 22.02.2023 10:45:00
автор: Шевчук Ігор Степанович
Вкажіть причину вашої скарги
|
