Сповнившись світлом безсмертного слова,
Довгі роки на шлях свій чекавши,
Славлю Тебе усе знову і знову
Славила вічно...Тебе ще не знавши.
Бачила серцем.Додолу вклонялась
Навіть не знаючи величі теї
Певно давно ще я серцем відчула
Всю глибину таємниці Твоєї...
І заливляюсь у сутінків тіні,
що вже на землю тихо лягають,
бачу:у темному просторі неба
Краплі незримої крові палають...
Правда Твоя-то є зброя пречиста
Та,що у світі зло подолає.
І торжество справедливе здійсниться-
Радість одвічна над людством засяє!