Твій сміх розсипався мов зоряний пилок,
Від нього оживає місце
Всяке.
Стає мов райським кожен закуток
І проростає в світле серце
Злаком.
Завжди милує твоя незалежність,
Смішать рогасті і уперті
Нотки,
А потім я дмухну на тебе трішки
І ти вже не різка
На поворотах.
Стискаю міцно найніжнішу ручку
В своїй тоді, коли удвох
Гуляєм.
Твої уста артикулюють дивну музику,
Коли ти щось до мене
Промовляєш.
Я часто зовнішність твою вивчаю -
Твій носик равликом сопить
Безшумно.
Ти вже давно не той смішний клубочок,
Радіти має мама, мамі ж
Сумно.
Маленька дівчинко, з озерами очима,
Ну звідки ти береш такі думки
Дорослі?
Скажи-но, Господи, чому так швидко
Вже більші за долоню стали
Ніжки босі?
Авторська начитка https://youtu.be/OBWlmWAGjrc
Сумно, що дорослішають так швидко... радісно, що вони зовсім інші – більш незалежні, більш розумніші в такому віці, мають свою думку з приводу всього....і це є круто!
А очі у доці такі, як і в тебе – великі, глибокі озера...❤️❤️
Дві останні строфи вразили. Часто оспівують материнство, радість від того, що дитина росте... А Ви зазначили, що для мами в цьому почутті ще й світлий сум, туга за тим маленьким безпорадним немовлятком, якою колись була дитинка. Дуже тонко.
Дякую❤
А ще більше через те сумно, що пам'ять нас підводить і спогади все розмитіші.
Ніби цього і не було...
Приходять якісь нові відчуття, але вже інші, а ті віддаляються і будуть
Kлер Клер відповів на коментар Аскет, 18.03.2023 - 00:26
На цій ноті і піду спати)
Хотіла написати, що куди вже краще та згадала, що ви щойно написали те, в що я вже давно вірю, рядочки з пісні Луї Армстронга
I hear babies cry
I watch them grow
They'll learn much more
Than I'll ever know
And I think to myself
What a wonderful world
Yes, I think to myself
What a wonderful world
Аскет відповів на коментар Kлер Клер, 18.03.2023 - 00:28