*****
Якби я крила мав,
Над світом би літав,
Неначе вільний птах
У синіх небесах,
Забувши всі земні
Жалі ті, що в мені
Енергію всю п’ють
І жити не дають,
Як я цього б хотів,
Без дум і почуттів,
Що знищують мене
Зсередини. Мине
Хай їхня довга мить,
Щоб з ними більш не жить.
Нащó вони мені?
Я не для того, ні,
Родивсь на білий світ,
Аби важкий їх гніт,
Що тисне почуття
Й думки, впродовж життя
Носити чи тягти,
Щоб впасти, щоб лягти
Одним яскравим днем
Під тим же тягарем
Навік. Достоту ні!
Життя ж дано мені,
Як всім, аби іти
Вперед лиш, досягти
Всього життя мети –
Щоб в світ добро внести.
Євген Ковальчук, 19. 04. 2020
