Не голуб літає у вирі
Все стежить за думкою днів
Із давніх давен із віків
Не він все буває у сирі
Лиш сокіл не просто та пташка
Що хоче полинути в даль
Не бачити більше цю маль
Вона все у небі іскриться
Вона підкоряє покрови
Із поглядом птаха уже погибає
Лише це створіння немовби трава
Усі покриває широкі діброви
Це цар у повітрі
Володар що лине
Із часом звичайно у тиші знов плине
Літає у тихім і ніжному вітрі
Він був і залишиться в полі
В купі із тінню із мило ніжною лінню
Все створює ніжність красінню
Щоб жить у своєму лиш морі
19.11.2003 (Яресько Я.М).
