я був звичайним грішником,
і споживав пироги свого нечестивства.
мені закидали, що це
не веде ні до чого доброго,
та я сприймав це без страху.
цим шляхом ти йдеш до пекла, —
запевняли єлейні усмішки,
й повідали мені докладно
про пекельні ревучі вогнища.
та я безтурботно жив
своїм непутящим життям,
та все підливав олії
до своїх мирських пожадань. —
так, я достоту був дикуном,
що лиш і п'є горілку, палить цигарки
та волочиться за жінками.
багато, багато жінок.
де ж він подівся, мій віник?
ой, не віник, а благочесний вінок!
ось моє благочестя! хочу на небеса.
хочу на небеса:
там, тільки там моє місце!
там буде добре мені,
і не впаду в зневіру.
я вирішив змінитися й молитися,
щоб вимолити милости
для моєї дурної душі.
отже, я ревно молився в церкві,
і рішуче відкинув старі
осоружні погані звички;
я молився також і поза церквою,
і став цілковито новою людиною.
я роздавав свої гроші вбогим,
доки зубожів сам;
мій дух звеселявся
й підносився в певності,
що тепер я — на шляху спасіння
замість плентати ген до пекла,
де полум'я пристрастей
та непристойних бажань
бурхають вище та вище.
так, я сплатив всі внески!
тепер я піду до неба.
це — надзвичайно добре,
що оминаю гріхи:
чей же, прямую до неба!
а це вже й воно: прийшов.
цілую його ворота,
зроблені з перламутру;
минаю чергу невдах,
киваю святому петру, —
той перевірив моє
тимчасове службове посвідчення,
і пропускає без запитань!
я переможно всміхнувся,
й сміявся, підкинувши руки високо.
аж тут несподівано
могутні ангельські сили
схопили мене, скрутили,
і стали читати мені нотацію.
агов, чоловіче! ти опинився
не там, де тобі хотілося,
й не там, де тобі годиться.
яке неподобство! поглянь на себе!
тут без упину моляться
зранку до самого вечора!
читай конспективну біблію,
поводься благопристойно.
як це, кажу, благопристойно?
тут що, не буває жодних веселощів?
а якщо я, наприклад,
схочу піти на вечірку?
я хочу на вечірку! випустіть мене!
дозвольте мені покинути ці небеса.
я опинився тут помилково,
я не можу тут залишатися:
на цих небесах, де нічого не можна,
де не можна навіть сміятися!
випустіть, випустіть! — так я волав,
мов божевільний бігаючи
туди й сюди небесами,
а мешканці неба на мене дивилися
з осудом та здивуванням.
це зовсім не те, на що я очікував,
це — не те, на що сподівався!
а можна мені як-небудь зв'язатися
з тим світом? мені необхідно випити.
ні, мені кажуть, коли вже ви тут,
це вже — назавжди. прийміть це покірно.
це все — на благо і вам самому,
і вашій душі.
ні! мені це — не благо!
тоді, мені кажуть, вам треба до пекла.
станьте поганим хлопцем,
і не буде жодних проблем.
як же я стану поганим?
добре, я можу спробувати.
запізно.
як це запізно?
що означає запізно?
слухайте: я наразі
хочу, щоб ви мене випустили.
я опинився тут помилково,
я не можу тут залишатися:
тут, де не можна сміятися,
де взагалі не можна нічого.
о боже, це страшне!
тут можна лишень збожеволіти!
відпустіть мене звідси негайно,
викиньте звідси к бісу!
на небі не можна сміятися?
це ж — нестеменне пекло!
https://www.youtube.com/watch?v=W3zU0uFxK-Y
ID:
980209
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 14.04.2023 20:46:49
© дата внесення змiн: 14.04.2023 20:50:32
автор: Lesley
Вкажіть причину вашої скарги
|
