Зимовий вечір за вікном,
Сім'я вечеря за столом.
Із хати пахне свіжим хлібом,
Святковістю й жаданим миром
Усміхається мати, голубить дітей,
А батько з родини не зводить очей.
Лунає сміх щасливих, вільних...
Таких близьких і таких рідних.
Вони терпляче так чекали,
І в Бога захисту благали.
Тож, нині, цінуємо миті й хвилини,
"Одягаємо" усмішку кожної днини...
Адже, радість двері відчинила,
Впустила нас і прихистила.
Зимовий вечір за вікном,
Сім'я вечеря за столом.
Вони щасливі...їх син живий.
Його родині уклін низький.
Усміхається мати - божественна мить:
Її син біля неї, в окопі не спить.
Пишається батько: " Гідна заміна!
Як добре, що доля вберегла мого сина!"
Нехай кожній родині дарує доля презенти,
Лише добрі, хороші й щасливі моменти.
