на псевдо ДА ВІНЧІ
(доброволець, молодший лейтенант, командир 1 ОМБ «Вовки Да Вінчі» ЗСУ, учасник російсько-української війни,Герой України, член Проводу національно-визвольного руху «Правий сектор»)
Активний учасник Майдану він, воїн АТО,
Якому байдужість до рота було не запхати,
Який малювати би міг чи зніматись в кіно,
Та вибрав інакше – свій край від заброд захищати.
Взяв зброю до рук, коли мав вісімнадцять лише,
Не маючи вмінь, не чекаючи жодної плати.
Гудів дух УПА в ньому дідів у грудях хрущем
І кликав до бою з ворожим московським солдатом.
Поранений був, але довго у ліжку не кис.
Бо як побратимам без нього справлятись на фронті?
З пластиною в кістці пішов, біль зубами затис.
Сік млу на муку, як з’являлася на горизонті.
Був ротним, тримав під розлогим крилом батальйон.
Знав техніку бою і з книг, і з щоденної праці.
Підлеглих життя ставив вище за гривень мільйон,
Мав безліч успішних (о,так!) бойових операцій.
Кохана просила: «Попереду інших не йди.
Життя бережи, нам родину з тобою творити».
«Ні. Прикладом будуть для них мої власні сліди,
Триматимуть дух, коли сам буду ворога бити!
Не я? І не зараз? А хто в час, коли у біді
Мій край, як до серця впихають йому гострі спиці?»
Прожив двадцять сім усього… Дев’ять з них – на війні.
Лиш раз в Новий рік із коханою був у столиці.
Віддав ріднокраю роки і себе – така роль.
Очей його щирих, глибоких, палких не забути.
Герой України, легенда, Народний герой.
У пам’яті роду й народу віки йому бути!
Кохана просила: «Попереду інших не йди.
Життя бережи, нам родину з тобою творити».
«Ні. Приклад ом будуть для них мої власні сліди,
Триматимуть дух, коли сам буду ворога бити!
Не я? І не зараз? А хто в час, коли у біді
Мій край, як до серця впихають йому гострі спиці?»
Прожив двадцять сім усього… Дев’ять з них – на війні.
Лиш раз в Новий рік із коханою був у столиці.
Віддав ріднокраю свій час і себе – така роль.
Очей його щирих, глибоких, палких не забути.
Герой України, легенда, Народний герой.
У пам’яті роду й народу віки йому бути!
Такий він, націлений у вічність з самого початку, як вічна наша боротьба, і псевдонім вибрав віковий на виріст і прославив його не менше свого вченого співбрата. Вічна йому пам'ять! А Вам щира подяка за такий чудовий вірш.
