Тобі неважливі мої вірші.
Мій гумор тобі не привітний.
Лиш врода моя, не цінність душі,
А стан мій дівочий тендітний
Цікавлять тебе. То хтивість твоя
Запорука наших побачень.
Ні мої думки, ні мої слова,
Ні уяви моєї зображень,
Не тішать тебе. А бавлять вночі
Цілунки моїх вуст гарячих.
Знецінність та холод, чи пекло у ліжку.
Гойдаєш мене, не читаєш як книжку.
То тягнеш до себе, то відштовхуєш нишком.
Відійдіть зараз знудить від почуттів лишка.
Чи то моя доля тебе лікувати?
Чи то моя ноша пробудити тебе?
Чи готова я в жертву себе передати,
Аби полагодити серце твоє?
Антверпен
24.04.2024