Іноді хочеться сказати настільки багато, що мабуть й в декількох мовах бракувало б слів.
А в інший раз - закрити вуста і прикинутись німою.
В будь-якому разі це не менш дієво.
_________________________________________
За скільки ти готова пробачити себе?
За те , що була певна, що робиш щось не те?
За те , що
"недо..."/"мало..." . Хоч й втома ..Ну й нехай!
А скільки перебрала з емоцій .. через край ?
Як довго пензлем часу творила міражі?
Бо там, де було "недо" - віддала сили всі
Бо там де було "через "- раділа, як дитя
Бо там "бездіяєво" насправді ти жила..
Між тими "недо" й "дуже " , а совість ж спить вночі .
Для чого ж губиш спокій, де мала б жити дні?
Заколихай тривогу , довірся Богу й дню...
І викинь ...врешті ваги , що спотворюють межу
_________________________________________
Обіймаю кожного , в кого зараз час -"недо"
Однаково й тих, в кого час - "через край"
Я впевнена ,що в вас обов'язково прийде момент ,коли буде САМЕ ТАК, на балансі
А поки , якщо проблема в тому , що вам здається, що ви замало задонатили на наших захисників та армію , то я з вами абсолютно згідна , час настав.. саме зараз пора . Хай це буде перший крок до вашої гармонії і еннний крок до нашої перемоги .
