Темні, пласкі та не метені ганки,
Як розчинитись на тлі вишиванки?
Як загубитись між хвиль колисанки,
В жовтні вогню поколінь?
В риб’яче хутро ховаються зорі.
В око впадають комети суворі.
Те що скарбами назветься в коморі-
Хай нас підніме з колін!
Нишпорять поруч палкі й несвідомі,
В рясці шаленства, в судомі соломи,
Вічнозелені натхненні й вагомі-
В жовнах язик ,наче меч!
Тихо між ними чужими й голодними,
Наче в ропухах, в царівнах болотяних,
Вже на світанку з очима холодними
Стану чекати предтеч…
280923
