Чужого ми ніколи не хотіли.
В нас є своє. Навіщо нам чиєсь?
В борні за волю клали душу й тіло,
Бо знали – де свобода, там і честь.
Казали ''Ні!'' червоному терору,
Хоч те бунтарство – надто дороге:
І соловки були, й голодомори…
А хтось ще віру йняв про спільний ген.
Нема нічого, й не було ніколи!
В нас крали все: від пісні до земель.
І навіть правда очі їм не коле,
Ворожий вітер знов зі сходу дме.
Ордою йдуть, в крові по лікті руки.
Та в нас немає сумнівів, о ні:
Хто рід наш губить, той сконає в муках,
Хто землю нашу хоче, ляже в ній!
@ Надія Бойко
04.02.2024
Картина Юрія Цуканова «Переможниця»