Переломний момент, зупинилися зміни шалені,
Вже й не скажеш, коли ти востаннє так щиро радів!
Вічність метаморфоз відтинає дилеми щоденні
І спадають на думку суцвіття вчорашніх надій.
Світ міняється швидко, його дуже важко збагнути,
Не встигаєш за ним, не нагониш, хоч похапцем йди.
Хоч біжи стрімголов, він у серці твоєму закутий,
Та коваль підходящий подівся на лихо кудись…
Ти блукаєш по колу невпинно, шукаючи вихід…
Доленосні константи чомусь не дають результат.
Пульс сповзає каскадом, заводячи пристрасті тихі,
Знову душу підступно вкидає в найвищий вольтаж.
Переломний момент, задимів відчуття запобіжник,
Сон, мов кара небесна, утік до Морфея й застиг.
Як вмикати свідомість тепер на шляхах мимобіжних?
Ти застряг між вогнів в епіцентрі постійних інтриг.
21:40, 15.09.2018 рік.
Зображення: http://pollyhouse.blogspot.com