Це місто простої асоціації.
«Рівень складності нульовий». 5
– Із чим? – Із каштанами… 3
Воно неначе на горі гора. 2__
Його рейкова передача 5
Від променів сонця вниз до хмарочосів 3
Плинних зубчиків бетонних. 2__
На кількох світів тектонічних стиках …
Вони перевищили все, що їх нищило.
Своєю смертю мирно вмруть колись, __
Як і Гімалаї як’сь розійду́ться.
Гриміння, вулканів мов клекіт
Магмою гарячий, красномовний, __
Червоних трамваїв колись припиниться
Востаннє, замінений більш конформістським
Прокочуванням рейками сучасників. __
А то і зовсім на монорейки
Поглядів під незвичайним кутом
Коліс горизонтальних стане. __
Продовжуйте загинати пальці
Зелених листочків (уже було два).
На Контрплощі зникнення музи́к. __
Люди змінюються, течуть…
Перерозподіляються, як і готовності
Коефіцієнт платити незнайомцям, __
«На дармоїдів» суспільні виплати.
Лиш голодне студентство невпинно злітається
Голубами в точки «п’яно-п’яно». __
Колись МакДональдс таки здешевшає
# через «с» у кінці
Та поборе третиногодинні коче́рги
В приправлених приміщеннях своїх. __
Ви ще рахуєте? Три, чотири!
Колись весь асфальт дощем викришить
І тупотінням ніг. Колись асфальт __
Застаріє врешті – прийде́
Модерне вкриття вулиць, принципу модулів
Яке дотримується при вкладанні __
Спати на круч повзучість.
Вони дратуватись не будуть у спеку,
Смоли́ не братимуться зморшками. __
Колись вимруть всі забудовники
Меркантильні – понижчають з часом
Низького берегу багатоповерхівки. __
Це «п’ять» і «шість» було, про всяк випадок.
Полімерами встеляться велодоріжки,
Й екоактивісти повсаджають __
На лисапеди широкі дупи –
Наскільки вагони звільнішають же
Гримучої змії метро!.. й дороги. __
Вся ця модерність така прониклива,
Не допускає вологи застоїв.
Вона не буде обмерзати – __
Не нею в січні раз-по-раз ковзати
Будуть люди з Лук’янівки й аж до Дніпра.
Це сім… Листочок закінчився? __
Не біда – новий і(з:)емлі візьміть.
То до чого ж це я. Пам’ятаєте
Тесеїв корабель, що гнив потрохи? __
Давайте ще: у важких дощах,
Що кожною краплею, мов кулачком,
Слід ставлять на губах обвітрених землі, __
Розмокне, розм’якне схил, і зі сходами
Вниз покотиться, п’яний, увечері –
Ляльо́к палац-притулок і музей води __
Самотність горду в плато хай випробують.
Зазеленіє колись мохом «Жовтень»,
Декомунізований. __
Розженуть п’я(нь~н)а Контрактовій,
# [н’:>
Відмовляючись від застарілих
Стереотипів із двадцятого сторіччя __
Про митців, що не просихають.
Що ще лишилося…
Гіпотетично, хай провалиться ще глибше __
І «Метроград» під асфальтозміною,
Вільною від надокучливих тріщин,
Замкнеться хай в глибинності своїй. __
А соми золоті в Дніпро
Попливуть хай ковтать катери́,
Що на підводних крилах розтинають __
Спокій видимий в плині вдаванім
Проти напряму «за течією».
Як тоді, в модернім пориванні __
Немов «Гносьєнки» Саті́, спростилися б
Коридори печерні, в метро що спроваджують.
Колись замкнеться кладовища контрапункт __
Наза́вжди, і са́м теж униз стече́,
Мідним тазом накривши студентських гулянок
Архаїчну старомодність. __
Тепе(р:)умієте, куди ві(в:)есь час?
В обтесанім лісі герой-корабля
Як відмирають поступово дошки, __
У (невідомо якій) заміні
Коли, врешті, згубиться подвиг Тесея?
Відняти скільки треба від автентики, __
Скільки відтяти, ампутувати
До́шок зо́гнилих, щоб мати «не те вже» на виході?
І хай летять «Шахедів» безпушко́ві мо́лі __
# від «пух», «пушо́к»
Хвиля за хвилею, і на лампочках
Над Дніпром хай горять, мруть, мов мухи!
Хай прилетять малі шкідниці __
Із біолабораторій,
Зжеруть до останнього кожен каштан –
Самі й загнуться на огризках з голодухи! __
Рівень складності підзавищено
Для пересіче́нця коли, чи ще буде
# пересічної людини
Та́ сама́ столиця виссіда́ть на кручах? __
Заплющте очі, цей шум почуйте…
Не сліплять вас фари, вогні над рікою
Не горять. Не ба́чить – тільки слухати. __
# неоз. форма, = «не бачити»
Чи ви чуєте, в унісон як
Всі передсердя та шлуночки б’ються?
Це те, що «сталось як уже – не скасувати»: __
Мости й розширення. Лівий берег.
В’язь мозоли́стого тіла
З’єднала, перекинувшись над плином __
Зварними конструкціями, півкулі.
Якщо зруйнувати всі й кожен місток
(думку кинь цю!)…
Це вже не Київ. Це вже два пів-Києва. __
01 – 04.06.2023
*Коментар
Кожен тривірш містить по віршу з такими розмірами:
5 - пентон (п'ятидольник)
3 - тридольник (дактиль, амфібрахій або анапест)
2 - дводольник (хорей або ямб)
ID:
1007383
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 03.03.2024 16:38:33
© дата внесення змiн: 03.03.2024 16:41:24
автор: Редріх
Вкажіть причину вашої скарги
|
