Сподіваюсь..
Ти так мене не згадуєш,
як я тебе, під ті сумні пісні.
Розтрощеного серця не картаєш,
я закохався і помер в одній весні.
І сміх мій не лунає серед часу,
у голові твоїй, серед пітьми.
Думки про смерть не збільшували масу,
не хочеш в груди битись чобітьми.
Сподіваюсь..
Ти так мене не згадуєш,
як я тебе, під ті сумні пісні.
Що голосу собі ти не зриваєш,
поки кричиш під звуки голосні.
І спогади про мене не ламають,
і посмішка - не постріл в потилицю.
Думаю, тебе ще впізнають,
не потрібно ховати шибеницю.
Сподіваюсь..
Ти так мене не згадуєш,
як я тебе, під ті сумні пісні.
Себе не в руки смерті простягуєш,
і не ховаєш очі у дощі рясні.