Из цикла «Хайкуку»
*
измученный ходулями человек
(так и не перешёл на них
ганг хуанхэ тису)
с тремя серебряными кукушками на погоне
после ливня
упорно ловит удочкой
в луже
именно ту
рыбу
что плавает
быстрее всех
бормочет себе под нос
старую байку
о небесном амуре
не всегда белом
в эту пору
но поплавок остаётся неподвижным
ты меня
риторически спрашиваешь
может ли кто-то выкатать
этот сумасшедший мир
яйцом
райцом
возле блядского скверика
где на месте старого
строят новый макдональдс
нам встречаются
три толстяка-военкома
они
хищно
улыбаются мне
в нарисованные
химическим карандашом
усы
ты говоришь
горизонт вокруг нас
нарисован
цветными мелками
словно в игре
в кальмара
в классики
в кавказский меловой круг
а мне кажется
что мы с тобой любовь моя
движемся по центральной улице
города
потерянного мамаем
за краешком
дикой степи
только прямо
как
самая лучшая
самая быстрая
ширка
по вене
(Перевод с украинского)
Примечание переводчика: выкатывание яйцом – магический ритуал от сглаза.
*
зморений дибами чоловік
(так і не перейшов на них
ганг хуанхе тису)
із трьома срібними зозулями на погоні
після зливи
завзято ловить вудкою
у калюжі
саме ту
рибу
яка плаває
швидше за всіх
бубонить собі під ніс
стару байку
про небесного амура
не завжди білого
о цій порі
але поплавок залишається нерухомим
ти риторично питаєш мене
чи може хтось викачати
цей божевільний світ
яйцем
райцем
біля блядського скверика
де на місці старого
будують новий макдональдс
нам зустрічаються
три товстуни-воєнкоми
вони
ласо
посміхаються мені
в намальовані
хімічним олівцем
вуса
ти говориш
обрій навколо нас
намальовано
кольоровою крейдою
як у грі
в кальмара
в класики
в кавказьке крейдяне коло
а мені здається
що ми з тобою кохана моя
рухаємось по центральній вулиці
міста
загубленого мамаєм
за окрайцем
дикого степу
тільки прямо
ніби
найкраща
найшвидша
ширка
по вені
