Будь мені сонцем, освіти мій світ.
Бо сонце верхнє десь завіялось у хмарах,
лишивши мій життєвий краєвид
негарним.
Як станеш сонцем, не жалій тепла.
Світи настільки ярко, як зумієш.
Щоб із імли моєї проросла
надія.
Я розцвітатиму у променях твоїх.
Розкрию перед ними всі куточки.
І саме їм віддам свій кожен вдих. І кожен видих,
навіть остаточний.
Сходь у мені, осяюй кожну мить.
Сліпи мене, розжарюй, обезтемнюй,
щоб жоден рух моїх шукаючих зіниць
не був даремним.
06.09.24
Картина Е. Мунка "Сонце" (1913 рік)
Чудова лірика! 
