ПЕНЗЛИК
Якось художник вирішив відвідати місцевий зоопарк. Подивився він різних звірів у зоопарку і помітив, що біля досить такої просторої клітки слона зібралось багато людей. Художника це зацікавило і він підійшов до цієї
клітки і побачив, що люди спостерігають, як слон тримаючи у хоботі пензлик малює різними кольорами. Звичайно, творчість слона важко було назвати малюнками, так, -лініїі, барви, але натовп і художник були вражені побаченим і зацікавлені.
Художник надивившись як малює слон, вирішив намалювати картину і подарувати її, а ще і пензлик слону і зоопарку. За декілька днів художник знову був у зоопарку і вже з картиною і з неновим, але хорошим пензликом.
-От, помітив,що у клітці ваш слон-художник один, то ж намалював слониху,щоб слону було веселіше і колезі-художнику слону хочу подарувати пензлик – сказав художник директору зоопарку.
Директор радо прийняв дарунки і дійсно у клітці слона з*явилася картина, на котрій була зображена слониха,а сам слон почав малювати подарованим пензлем і йому це подобалось.
Десь через тиждень часу після цієї події у зоопарку сталося таке. Доглядач за слоном помітив,що у клітці слона з*явилась картина, на котрій був намальований пензлик і пензлик був зображений із сумними очима, ротиком без усмішки і знаходиться пензлик у неволі,у клітці.
Звичайно, слон таке намалювати не міг,хоч вияснили,що картина намальована фарбами, котрі були у клітці у слона, і малюнок був професійний і зроблений на одному з полотен,що були у клітці.
Хто ж намалював?
Директор зоопарку звернувся до художника, котрий подарував зоопарку і слону картину слонихи і пензлик.
- Так виконано професійно – мовив художник – так мій почерк малярства. Але повірте, я не проникав у зоопарк вночі і тим більше не заходив у клітку до слона, і я не малював цю картину.
То ж загадка,звідки взялась картина, так і не була розгадана.
А художник все думав про картину у зоопарку і про пензлик. Художнику пригадалось як бувало пензлик наче сам робив якийсь штрих керуючи його рукою і цей штрих був вдалим і потрібним. Художнику пригадалось, як він деколи вагався який колір підібрати для полотна, і пензлик наче сам занурювався у вдалу фарбу і цей колір виявлявся найкращим.
То ж художник пішов у магазин, купив новий пензлик і прийшов до зоопарку.
-Я б хотів обміняти пензлики – сказав він директору зоопарку – От, нехай слон малює новим пензлем, а старий я б хотів забрати назад.
Директор не був проти такого обміну.
Прийшовши додому, художник помив пензлик, поставив його на полицю і так як було вже пізно, пішов спати.
А зранку він був дуже здивований, бо побачив картину, на котрій був зображений він із пензликом в руці, а у пензлика раді оченята і усмішка на губах.
- Я так і думав! Ти у мене чарівний ! – вигукнув художник – І ти не хотів знаходитись у клітці зі слоном. І картина котру ти намалював в зоопарку це був знак мені, щоб я тебе забрав назад. Вибач мене, пензлику.
Художник натхненний такою новиною намалював прекрасний пейзаж. Він
Малював і радився з пензликом і художник був упевнений, що пензлик його розуміє.
Настав вечір. Час було йти спати
-Я вирішив про твої чарівні здібності нікому не розповідати- мовив художник пензлику – І тебе я вважаю своїм помічником і другом. Дай знати, якщо згідний зі мною, друже.
Художник пішов спати. А зранку він побачив нову картину, на котрій були зображені він – художник і усміхнений пензлик і вони трималися за руки, а над ними сяяла дугою райдуга.
-Чудова робота, друже – мовив художник до пензлика – Я тебе зрозумів, наша таємниця буде лише нашою.
Художник взяв у руки пензлик і лагідно погладив його рукою,а потім і притис до серця.
ID:
1023304
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Оповідний
ВИД ТВОРУ: Байка
ТЕМАТИКА: Вірші поза рубриками
дата надходження: 30.09.2024 14:03:01
© дата внесення змiн: 30.09.2024 14:03:01
автор: artur gladysh
Вкажіть причину вашої скарги
|
