Гора
незачитаних віршів.
Ще більше — несказаних слів.
Вони проростали в тиші
з непомічених почуттів.
Вже
не поміщалися в строфи…
І ось — наважились розцвісти.
Щ а с т я — самі продукують ці автотрофи)
Тож,
як ними не ділитись?!
Вони — прекрасні! Так, як і Ти!
03:03 05.09.2024