Я хочу розрізати твій язик на три частини
І покласти собі у свій рот усі їх половини
Просто заспокійся, заспокій свій мозок,
Це ще станеться не один десяток разок
Зразок твій закреслений до мікро деталей
Мозок не знає "стоп", у мозку немає педалей
Далі вже нікуди, присядь, видихни поволі
Бігти немає куди, набігалася доволі без волі
Бачиш як легко пишу про карати
Не ллются слова лиш на спортивні мати
Мати хочу тебе в своїх долонях
По скронях гарячий піт мов сонях
Ти Сонце, радій тепер безмежно,
А я буду там тепер обережна.
Обережно спіймаю твій Промінчик
Бережи мене, Боже, мов мізинчик.