Було вороні років сорок,
Коли в мейнстримі сир з’явився
І неочікуваний морок
Під небом Сходу опинився.
Гіллю , притулку для ворони,
Дубам чи… золоту в калюжах,
Давали може років триста,
Фарбовані лисиці в ружах.
Повітря , мох, струмок під дубом
Вже досить давні між інакших,
Для глядачів з рожевим чубом,
Які пригнічують найстарших,
Мов ту єдину мить з наївом,
Ареопаг , овець отару,
Що сподівалася на диво,
Тихенько випустивши пару.
Нехай мораль тривожить душу,
В очікуванні справжніх ліків,
Воронам сир ділити мушу,
Сховавшиcь в зміст життя від фриків…