Хтось моє серце розстріляв
тим, що сказав: «його нема».
Земля спинилась, сонце згасло.
Вмерло моє єдине щастя…
У снах своїх тебе я кличу
і бачу лиш твоє обличчя.
В холоднім поті прокидаюсь,
вмираю знов і знов вертаюсь.
В мені панує біль і смуток.
Розпач кричить, а звук не чути.
Як бути далі? Далі жити?
Чи звідкись скочити? Розбитись?
Лиш тільки так буду з тобою.
І доведу свою любов я.
Та ні, не вийде… Бо ти янгол.
А я до неба не дістану…
